Сторінка сестер медичних старших та сестер з дієтичного харчування
Павлюченко Вікторія Анатоліївна
(відділення "садок")
Закінчила Бердянський медичний коледж
Освіта: середня спеціальна медична
Іванова Наталя Вікторівна
(відділення "ясла")
З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, надаємо Вам інформаційно-роз'яснювальні матеріали щодо вакцинації у Запорізькій області:
Інформаційні ролики про Вакцинацію
Довідник "100 відповідей на запитання"
В межах загальнонаціональної інформаційної кампанії з вакцинації від COVID-19, яку реалізує Міністерство охорони здоров’я України разом з Міністерством культури та інформаційної політики України, ДУ “Центр громадського здоров’я України”, за підтримки ЮНІСЕФ, підготувала інформаційні матеріали з метою якісного та достовірного інформування населення України щодо проведення вакцинальної кампанії проти COVID-19.
Дізнайся про свою суперсилу:
Щоб маска захищала, а не шкодила, треба правильно нею користуватися. Змінюйте її кожні 2-4 години, не торкайтеся її зовнішнього боку, утилізуйте та в жодному разі не використовуйте повторно!
Батькам вихованців про коронавірус: роз'яснення МОН та МОЗ
Про користь денного сну та сталого режиму для дітей
ПЕДИКУЛЬОЗ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА
Педикульозом називають паразитарне захворювання волосся і шкіри. У перекладі з латинської pediculosis означає вошивість. Хвороба ця соціальна і безпосередньо відображає стан суспільства. На людині можуть паразитувати три види вошей: волосяні, лобкові і платтяні, однак для юного покоління властиво зараження волосяними і платтяними вошами.
Педикульоз у дітей - питання дуже делікатне. Багато матусь годинами готові обговорювати будь-яку хворобу своєї дитини, однак якщо у малюка з'явилися воші, на цю тему накладається табу. Мами не повинні обговорювати це зі своїми подругами, знайомими, а негайно звертатися до лікаря.
Багато хто думає, що якщо дотримуватися елементарних правил гігієни, утримувати свою сім'ю в чистоті, то зараження педикульозом не загрожує. Це зовсім не так. Діти, відвідуючи дитячі сади, школи, ігрові майданчики, басейни та інші громадські місця, ризикують підчепити волосяних або платтяних вошей. Уникнути цього можна, тільки якщо не випускати малюка з будинку, що в принципі нереально.
При розвитку хвороби дитина відчуває сильний свербіж і розчісує місця укусів, що збільшує ймовірність інфікування бактеріями і появи гнійничкових висипань.
Однак педикульоз у дітей неприємний не тільки розчісуванням, він небезпечний ще й тим, що воші є розповсюджувачами цілого ряду інфекційних захворювань (волинської лихоманки, висипного і поворотного тифу). Тому так важливо вчасно виявити і вжити заходів щодо усунення такої прикрої недуги.
Педикульоз у дітей: як відбувається зараження
Що ж являють собою волосяні воші? Це кровоссальні комахи, що передаються людині побутовим шляхом. Потрапляючи на шкіру голови, паразити харчуються кров'ю і лімфою. Цей вид комах не стрибає і не літає, проте вони здатні блискавично пересуватися (більше 40 см в хвилину). Тому зараження відбувається при близькому контакті дітей, використанні одного гребінця або примірюваннічужих головних уборів. Роздягальні в громадських місцях також є зоною передачі вошей з одягу хворої дитини на одяг здорового. Паразитуючі комахи, «переселившись», починають розмножуватися. Щодня самки вошей відкладають до 15 яєць (гнид), приклеюючи їх до волосся. Приблизно через 1-2 тижні з'являються маленькі вошки.
Профілактика педикульозу в дітей та всієї сім'ї
Безумовно, методів, здатних запобігти інвазію вошами, не існує. Проте батькам можна знизити ризик виникнення педикульозу в дітей, зробивши деякі заходи:
· Необхідно раз на тиждень перевіряти дитину на наявність вошей і гнид;
· Періодично сушити волосся малюка феном, використовуючи найгарячіший режим. Паразити не витримують високої температури і гинуть.
· Проводити бесіди про правила поведінки та особистої гігієни в дитячому садку, школі та інших громадських місцях. Поясніть дитині, що не можна вдягати чужий головний убір, користуватися не своїм гребінцем і іншими предметами гігієни;
· Дівчинці з довгим волоссям необхідно заплітати коси або збирати їх у хвіст, так ймовірність зараження знизиться;
· З метою профілактики педикульозу в дітей можна додати у флакон з шампунем кілька крапель лаванди або евкаліптової олії. В область потилиці і скронь рекомендують втирати масло чайного дерева. Різкий запах ароматичних засобів відлякує паразитів.
Якщо за всіх старань вам не вдалося уникнути зараження вошами, то, як би це не було неприємно, краще звернутися до лікаря. Фахівець призначить комплексне ефективне лікування з урахуванням віку та індивідуальних особливостей дитини.
Лише після комплексного ефективного лікування, яке призначить лікар, та після повторного детального обстеження сімейним лікарем, про що свідчить довідка про відсутність педикульозу, дитина приймається в дошкільний заклад через медичний кабінет.
ЩО БАТЬКАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ:
Щоразу, отримуючи запрошення на проведення проби Манту дитині, у батьків виникає питання – чи потрібно давати згоду на проведення проби?
Так що це таке проба Манту?
На сьогодні у нашій країні туберкулінодіагностика (проба Манту, реакція Манту) єдиний метод ранньої, своєчасної діагностики туберкульозу серед дитячого населення та відбору дітей для вакцинації та ревакцинації у 7 років.
Відразу треба зазначити, що проба Манту до щеплень немає ніякого відношення, це діагностичний тест, і входить в перелік щорічного профілактичного обстеження дитини.
Як роблять пробу Манту?
Проба Манту проводиться 1 раз на рік, починаючи з трирічного віку дитини, незалежно від результатів попередньої проби. Роблять її спеціальним туберкуліновим шприцем внутрішньошкірно. Потім медичний працівник оцінює реакцію організму на пробу.
Зазвичай пробу роблять у поліклініках або дитячих установах (школи, дитячі сади). Батькам не потрібно боятися, що в їх відсутність дитині у групі або класі зроблять “гудзичок” – ця процедура абсолютно безпечна. Туберкулін не несе в собі туберкульозну паличку, як може здатися з назви. Він містить лише продукти її життєдіяльності. Отже, занести “хворобу аристократів”, так ще називали туберкульоз, шляхом проби Манту – нереально.
Як оцінюються результати?
Після введення туберкуліну, на 2-3 день утворюється специфічне ущільнення шкіри. На вигляд це трохи почервоніла округла ділянка шкіри, з незначним ущільненням - папула. Природно, що чим більше в організмі імунних клітин, що "знають" про туберкульозну паличку, тим більше буде розмір папули.
Розмір папули вимірюють при достатньому освітленні прозорою лінійкою на 3-й день після введення туберкуліну. Вимірюється лише розмір ущільнення. Почервоніння довкола ущільнення не є ознакою інфікованості туберкульозною паличкою.
Оцінка результатів проби Манту
Реакція вважається:
- негативною – при повній відсутності ущільнення або за наявності лише ін’єкційної реакції (0-1 мм);
- сумнівною – при папули розміром 2-4мм і при почервонінні будь-якого розміру без ущільнення;
- позитивною – за наявності вираженого ущільнення діаметром 5мм і більше.
- гіперергічною - реакція з діаметром ущільнення 17мм і більше.
Коли необхідно звернутися до фтизіатра?
Сама по собі позитивна реакція Манту не є стовідсотковим доказом наявності туберкульозу. Проте є моменти, що свідчать про небезпеку:
- чутливість до туберкуліну з року в рік збільшується по наростаючій;
- різкий “стрибок”, при якому ущільнення збільшується на 6мм і більш (наприклад, торік папула була розміром 10мм, а в цьому - 16);
- навіть тимчасовий контакт з хворим з відкритою формою туберкульозу;
- наявність у сім'ї родичів, які хворіли або інфіковані туберкульозом.
У таких випадках дитину направляють на консультацію до дитячого лікаря-фтизіатра. Лікар повинен розібратися в причинах, визначити, що могло вплинути на проведення проби і поставити діагноз. Зазвичай після цього дитину направляють на аналізи, рентгенологічне обстеження і, вразі потреби, призначають йому профілактичне лікування – курс протитуберкульозного препарату (близько 3 місяців). Для порівняння, в США такий курс триває 1 рік.
Протипоказання до проведення проби Манту
Протипоказаннями до проведення туберкулінової проби є:
- шкірні захворювання;
- гострі і хронічні інфекційні захворювання у стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення усіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину);
- карантин по дитячих інфекціях у колективі (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину).
До того ж імунітет після профілактичних щеплень може впливати на чутливість до туберкуліну. Тому пробу Манту необхідно планувати до проведення будь-яких щеплень. В цьому випадку щеплення проводяться відразу після оцінки результатів проби.
Чи потрібна проба Манту взагалі?
Із цього приводу Всесвітня Організація Охорони Здоров'я відповідає однозначно – так, особливо для країн з високим ризиком захворювання на туберкульоз, до яких відноситься і Україна.
Зараз в Україні епідемія туберкульозу. Захворюваність на туберкульоз росте з кожним роком. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається повітряно-крапельним шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під час кашлю з мокротинням, слиною, а також під час співу, розмови. Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим (під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку – книги, рушники, посуд, продукти). За добу хворий з легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу. Одна хвора людина може заразити за рік 10-15 осіб. Діти найбільш чутливі до туберкульозу.
Своєчасно проведена туберкулінодіагностика дозволяє виявити туберкульоз у дітей на ранній стадії.
Шановні батьки, пам’ятайте, туберкульоз легше попередити , ніж лікувати!
Прийом дітей до дошкільного закладу
Перед зарахуванням дитини до ДНЗ батьки повинні підготувати її до перебування у дитячому колективі: пройти повне медичне обстеження в відділі дитячої поліклініки та отримати довідку щодо стану її фізичного та психічного розвитку.
При зарахуванні дитини до конкретної групи медичний працівник дошкільного навчального закладу збирає інформацію про особливості розвитку і поведінки дитини, оцінює її стан здоров’я.
Відомості про дитину раннього віку при зарахуванні до ДНЗ заносять до історії розвитку дитини (за формою № 112/0), а дошкільного віку – до медичної карти дитини (за формою № 026/0), та повідомляють вихователю групи.
Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402 – ІІІ із змінами і доповненнями.
Ранковий прийом дітей
Ранкове приймання дитини до дошкільного навчального закладу щодня здійснює вихователь групи під контролем медичного працівника. Під час ранкового прийому перевіряють стан шкірних покровів дитини, проводять опитування батьків. Усім вихованцям ясельних та карантинних груп вимірюють температуру тіла. Термометри дезінфікують.
Дітей з ознаками захворювання до дошкільного закладу не приймають. Після перенесеного захворювання або тимчасової відсутності з інших причин приймання дітей дозволяють за наявності медичної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебувала під медичним наглядом.
Профілактика дитячих шкірних хвороб
У першу чергу, необхідно дотримання всіх правил гігієни житла, тіла й одягу. Також потрібно правильне харчування з достатньою кількістю вітамінів, правильний режим. Як тільки ви виявили у одного з дітей шкірне захворювання виключити спільне користування речами і т.д. Більшість гнійничкових, грибкових і вірусних захворювань заразні і легко передаються від хворих дітей або тварин. Часто шкірні захворювання викликаються алергенами - харчовими, ароматами, медикаментами. Їх необхідно вчасно виявити. Шкіра дітей легко забруднюється, особливо під час гри на вулиці, дачній ділянці. Мікроби з пилу і бруду легко проникають в дитячу шкіру. Чим рідше вона пошкоджується і забруднюється, тим рідше виникає такий різновид шкірних захворювань, як гнійничкові. При грибкових захворюваннях (це трихофітія, або стригучий лишай, а також опік) хвору дитину потрібно негайно ізолювати від контакту з іншими дітьми і показати лікарю. Дитину, якавидужала допускають у дитячий колектив тільки після того, як він пройде триразовий аналіз на грибок. Ізолюють від оточуючих і хворого на коросту. Для попередження корости потрібно стежити за здоров’ям домашніх собак і кішок, які можуть переносити захворювання. Обов’язково потрібно дотримуватися гігієни ліжка, одягу, іграшок - в них може «оселитися» коростяний кліщ. Профілактика дитячих хвороб зміцнить здоров’я Вашого малюка та подарує радість життя та спілкування. Будьте здорові!

ЯКІ ПРОДУКТИ ВЖИВАТИ, ЩОБ ЗДОРОВУ УСМІШКУ МАТИ
Як запобігти харчовим отруєнням
ВІТАМІН Д Стимулює засвоєння кальцію з відкладанням його у кістках, зокрема в зубах. Виробляється в організмі під впливом ультрафіолетових променів і міститься в трісці, палтусі, пшениці, яєчному жовтку, авокадо, олії.
ВІТАМІН С Поліпшує здатність організму засвоювати кальцій, має протизапальну дію. За тривалої недостатності цього вітаміну в організмі виникає цинга – захворювання, за якого кровоточать ясна та випадають зуби. Міститься в шипшині, чорній смородині, червоному перцю, солодкому перцю, хроні, цитрусових, щавлі, суниці, редисці, агрусі, капусті білокачанній, помідорах, картоплі, броколі, манго, петрушці, яблуках, абрикосах, шпинаті.
ВІТАМІН В6 Сприяє зміцнинню структури зубів та ясен, бере участь в обмінних процесах. Міститься в пророщеному зерні, горіхах волоських, фундуці, шпинаті, картоплі, моркві, капусті білокачанній, помідорах, полуниці, черешні, апельсинах, лимонах, м’ясі, молочних продуктах, яйцях курячих, бобах.
КАЛЬЦІЙ Ca Основний будівельний матеріал для зубів. Міститься в молочних продуктах, м’ясі, рибі, та морепродуктах, горіхах, зелені, капусті білокачанній, бобових, зелених овочах
ФОСФОР Р Сприяє зміцненню зубів. Продукти харчування, у яких він міститься: м’ясо, риба, зокрема лосось, сардини, печінка тріски, креветки, горіхи волоські, вівсяна каша, житній хліб, сочевиця, соя, пророщена пшениця, зелень, груші, молочні продукти.
ФТОР F Бере участь у процесах формування зубної емалі та дентину – міцної кісткоподібної тканини, яка лежить в основі зуба. Міститься в питній воді, кухонній солі, морській рибі, хлібі з борошна грубого помелу, чорному чаю, горіхах, цибулі ріпчастій, картоплі, яблуках, грейфруті, рисі, шпинаті, курятині, молоці, яйцях курячих.
ЦИНК Zn Сприяє загоєнню ран, а також запобігає інфекціям, які викликають запалення ясен. Продукти харчування, у яких він міститься: омари, мідії, лосось, свинина, яловичина, індичка, курятина, арахіс, бобові, коричневий рис, хліб із цільної пшениці.
Осінь і зима – це пора простудних захворювань, і найбільш схильні до них діти.Простудні захворювання вимагають серйозного підходу в лікуванні і в профілактиці.Грип наприклад, небезпечний не своєю течією, а наслідками, які виникають із-за неправильного лікування або через його відсутність.
Отже, основні заходи профілактики грипу
1. Зміцнення і підтримка імунітету. З настанням холодів із-за переохолодження організм у людей, а особливо у дітей, слабшає і схильний до вірусних захворювань. Для того, щоб зміцнити імунітет можна приймати фармацевтичні препарати, які, до речі, спрямовані на те, щоб збагатити організм інтерферонами і природним чином змусити його боротися із застудою. Можна, проте, приймати і препарати природного походження, засновані на ехінацеї, лимоннику китайському, радіолі рожевої та ін. Перевага препаратів природного походження в тому, що час їх прийому не обмежений і їх можна пити усю холодну пору року.
2. Вакцинація від грипу. Це складне і дуже спірне питання, що має як своїх прибічників, так і затятих супротивників. І, якщо перші вважають, що штучний імунітет від грипу здатний надійно захистити від хвороби, то другі переконані, що вакцинація здатна дуже зіпсувати природний імунітет людини, оскільки вона, по-перше, може захворіти іншим, не прищепленим видом грипу, або, по-друге, захворіти грипом до того, як вакцина виробить на нього імунітет, і тоді захворювання пройде в ще важчій формі.
3. Ароматерапия. Можна влаштувати у себе в квартирі справжній санаторій, використовуючи аромалампу і масло евкаліпта, чайного дерева, ялиці або ялівцю. Вдихання випарів будь-якого з цих масел є прекрасною дезинфекцією легких і дихальних шляхів. Та і в цілому, правильне застосування ароматерапії принесе тільки позитивні емоції.
4. Обмеження спілкування. Слід з обережністю відвідувати масові заходи, громадські заклади. Важливо також ретельно мити руки після вулиці і своєчасно і регулярно провітрювати приміщення і проводити вологе прибирання.
Як запобігти харчовим отруєнням
Щоб запобігти інфекційним захворюванням та
харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:
- Ретельно мийте усі овочі
і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.
- Прищеплюйте дитині любов
до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після
відвідування туалету, повернення з прогулянки.
- Мийте руки з милом перед
приготуванням їжі.
- Не зберігайте разом
продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.
- Ніколи не кладіть
бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти,
ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.
- Дбайте про те, щоб їжа
для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».
- Не купуйте продукти,
якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання,
пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту,
зазначених на його упаковці.
- Не купуйте продукти
харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи,
що підтверджують якість та безпеку продуктів.
- Не вживайте незнайомі
гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані
гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.
- Не беріть у дорогу
продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби
або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).
- Не використовуйте для
пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих
підземних джерел тощо.
Харчування дітей вдома
Харчування дітей вдома
після перебування їх в ЗДО
Повноцінне й правильно
організоване харчування вдома має велике значення для розвитку дитини. Їжа є
джерелом енергії,необхідної для діяльності всіх органів і систем і „будівним матеріалом”,
зростаючого покоління.
Багато батьків прагнуть
вдома доповнити харчування дітей жирною і солодкою стравою, а також нагодувати
перед сном повним домашнім обідом. Це не приносить дитині користі. В дитячому
закладі діти отримують достатнє кількість білків, жирів і вуглеводів. Тому
батькам необхідно кожного дня продивлятися меню і відповідно доповнювати вечерю
дітей продуктами особливо багатими білками – молоком, творогом, рибою, яйцями,
сиром, якщо їх не було в меню. Самим цінним джерелом білка в дитячому
харчуванні є творог.
В окремі дні дітям можна
дати рибне блюдо, так як білки риби легше і швидше переварюються в порівнянні з
м’ясом.
Корисний мед. Мед з
молоком підвищує гемоглобін. В домашню вечерю обов’язково потрібно включати
фрукти, овочі і соки. Це можуть бути морквяний, томатний соки, які дають перед
вечерею, яблука або інші фрукти, солодкі соки – виноградний, сливовий, яблучний
– після вечері.
Морква – багате джерело
каротину, який в організмі перетворюється на вітамін А. Морква повинна бути в
харчуванні дитини кожного дня, особливо в зимово – весняний період.
Не забувайте про вітаміни
У зимово-весняний період
раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів
і вітамінів. Рис, гречана та вівсяна каші, біле куряче й індиче м’ясо, риба,
нежирні свинина і яловичина мають складати основу харчування.
І звісно ж, не можна
забувати про овочі й фрукти. Найбільш корисними фруктами на весні вважаються
ківі, лимон, апельсин. Якщо у малюка діатез чи алергія на ці фрукти, замінити
їх можуть морожені ягоди: суниці, малина, чорна смородина.
Найкраще на сніданок
давати молочну кашу: гречану, рисову або вівсяну. Не лінуйтеся приготувати
свіжу кашу зранку. Якщо ваш малюк не дуже любить молочні продукти, давайте йому
на сніданок овочеве пюре (картопля, морква, бурячок, цибуля, петрушка). На обід
щодня дитина традиційно має їсти першу, другу і третю страви. Іноді вона
просить добавку супу чи борщу і мама, заохочуючи до першої страви, насипає їй
подвійну порцію.
М'ясо краще давати лише в
обід з гарніром - картоплею, капустою чи кашею. Бажано, щоб дитина щодня їла
м'ясо або рибу, можна чергувати ці продукти через день.
ЩО ТРЕБА ЇСТИ ЩОДНЯ
- Молочні продукти. До 3 років діти дуже
швидко ростуть, і їм потрібен кальцій, який у великій кількості міститься в
молочних продуктах. Тож діти 1-3 років щодня мають вживати не менше 300 мл
молока і 50-100 г домашнього сиру. Після 3 років темп росту дещо зменшується,
тому сир можна їсти вже через день.Молочнокислі продукти. Кефір, ряжанка, йогурт
мають бути в щоденному раціоні дитини: не менш як 200 мл. Краще купувати
йогурти слабкого забарвлення, бо барвник може спричинити алергію. Навіть якісні
харчові барвники є алергенами.
- Соки. Після року дитині треба
давати 100-150 мл соків. Їх уже не треба розводити водою. Пити соки слід не
перед їдою, а між прийомами їжі. Якщо немає можливості давати дитині натуральні
соки, то можна пити консервовані, призначені для дитячого харчування.
ЧОГО НЕ ВАРТО ЇСТИ ДІТЯМ
До 6-7 років дітям не
рекомендують вживати спеції, приправи, кетчупи тощо.
Не треба їсти смажену та
копчену їжу, краще варену або печену. Звичайно, можна дати підсмажену котлету
чи картоплю, але лише зрідка. До того ж лише ледь підсмажену, але не до темного
кольору. Не давайте дитині страви з грибів до 7-8 років.Також у раціон дитини не
треба вводити консервовані продукти, якщо вони призначені не для дитячого
харчування.
Консерви для дитячого харчування стерилізують
та пастеризують без застосування консервантів, які шкідливі для дітей. Що пізніше
дитина скуштує консервовану їжу, то краще. Консерви - їжа для екстремальних
ситуацій: в дорозі, поході тощо.Не варто давати дитині до 5 років газовані
напої. Це може спричинити метеоризм, подразнення шлунково-кишкового тракту.
Цукерки, шоколад та інші
солодощі давайте не раніше 3-4 років, але не часто.
МІФИ ПРО ЩЕПЛЕННЯ
На сьогоднішній день багато хто,
надивившись передач, послухавши лікарів (компетентність і фах яких, навіть, не
перевіряється!), вважають просто злочином робити щеплення дитині. Інші ж
запевняють: якщо не зробите, то неодмінно захворієте. Кожна з цих позицій має
свої переваги і недоліки.
Щеплення – це потужний захист від багатьох небезпечних хвороб, доведений часом. Щоб потім не кусати собі лікті, варто подумати про те, що вакцинація коштуватиме дешевше, ніж лікування від хвороби. Не можна недооцінювати віруси, які інколи призводять до летальних випадків. І хто потім буде винен? Також слід пам’ятати, що ускладнення після хвороб дуже серйозні.
Щеплення – це потужний захист від багатьох небезпечних хвороб, доведений часом. Щоб потім не кусати собі лікті, варто подумати про те, що вакцинація коштуватиме дешевше, ніж лікування від хвороби. Не можна недооцінювати віруси, які інколи призводять до летальних випадків. І хто потім буде винен? Також слід пам’ятати, що ускладнення після хвороб дуже серйозні.
Розглянемо найбільш поширені з них.
Міф 1.
Вакцинація дітей не обов'язкова
Факт: Вакцинація дітей допомагає захистити їх від
таких небезпечних захворювань як дифтерія, кір, поліомієліт, правець, коклюш та
ін. Більшість цих хвороб смертельно небезпечні для дитини, інші можуть назавжди
залишити її інвалідом.
У відповідь на це можна заперечити: «Але навіщо щепити дитину від хвороб, які не зустрічаються? Я не чув, щоб хтось з моїх близьких хворів дифтерією!?» Це дійсно так, більшість хвороб, проти яких вакцинуються діти, зустрічаються досить рідко, але тільки завдяки вакцинам! Без вакцини, а значить без імунітету, дитина беззбройна перед хворобою і ризикує захворіти при першому контакті з мікробом. Якщо відмінити вакцини багато «рідкісних або зниклих» хвороб знову стануть поширеними.
Незважаючи на значний успіх, досягнутий медициною в попередженні інфекційних хвороб, у наш час у країнах, де не доступна вакцинація, мільйони дітей продовжують хворіти і вмирати від інфекційних хвороб. Ризик виникнення спалахів захворювань та епідемій зберігається серед дітей і дорослих, незахищених щепленнями. Самий останній приклад — спалах кору в європейських країнах. У нашій країні передбачена обов’язкова вакцинація проти 10 найбільш небезпечних хвороб: туберкульоз, кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, гепатит В, гемофільна інфекція ,кір, краснуха, паротит.
У відповідь на це можна заперечити: «Але навіщо щепити дитину від хвороб, які не зустрічаються? Я не чув, щоб хтось з моїх близьких хворів дифтерією!?» Це дійсно так, більшість хвороб, проти яких вакцинуються діти, зустрічаються досить рідко, але тільки завдяки вакцинам! Без вакцини, а значить без імунітету, дитина беззбройна перед хворобою і ризикує захворіти при першому контакті з мікробом. Якщо відмінити вакцини багато «рідкісних або зниклих» хвороб знову стануть поширеними.
Незважаючи на значний успіх, досягнутий медициною в попередженні інфекційних хвороб, у наш час у країнах, де не доступна вакцинація, мільйони дітей продовжують хворіти і вмирати від інфекційних хвороб. Ризик виникнення спалахів захворювань та епідемій зберігається серед дітей і дорослих, незахищених щепленнями. Самий останній приклад — спалах кору в європейських країнах. У нашій країні передбачена обов’язкова вакцинація проти 10 найбільш небезпечних хвороб: туберкульоз, кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, гепатит В, гемофільна інфекція ,кір, краснуха, паротит.
Міф 2.
Вакцинація проводиться дуже рано
Факт: Діти першого року життя схильні до інфекційних
хвороб з найбільшою небезпекою для здоров’я внаслідок виникнення ускладнень і
загрозливих для життя станів. Відсутність захисних антитіл у крові дитини
робить її беззахисною перед будь-якою інфекційною хворобою. Уникнути контакту
зі збудником інфекційної хвороби практично неможливо. На жаль, дитина може бути
інфікована навіть через найближче оточення — батьків, братів і сестер, бабусь і
дідусів. Планова вакцинація дітей з ранніх місяців життя — найбільш доведений і
надійний спосіб захисту від інфекційних хвороб.
Вакцинація дітей проводиться вакцинами, в яких міститься або спеціальний вид ослабленого вірусу, або окремі частини мікроорганізму (структури білкової природи, антигени), які здатні викликати вироблення захисних антитіл, але не можуть викликати захворювання.
Вакцинація дітей проводиться вакцинами, в яких міститься або спеціальний вид ослабленого вірусу, або окремі частини мікроорганізму (структури білкової природи, антигени), які здатні викликати вироблення захисних антитіл, але не можуть викликати захворювання.
Час вакцинації визначає її
ефективність. Потрібно встигнути провести вакцинацію дитини (розвинути її
імунітет) до того як вона зустрінеться із цим мікробом. Саме тому деякі
щеплення ставлять в перші години і в перші дні після народження і протягом
перших років життя дитини. Якщо відкласти вакцинацію на пізніший час, може
виявитися занадто пізно.
Міф 3. Не
можна щепити алергіків і астматиків.
Факт: У даний час вважається, що дітей-алергіків
необхідно щепити нарівні з іншими дітьми. Щеплення бажано робити поза
загостренням алергічного процесу. Саму вакцинацію рекомендується проводити «під
прикриттям» антигістамінних препаратів. Щеплення протипоказані тільки тим
дітям, у яких виникли тяжкі алергічні реакції у відповідь на введення
попередньої дози вакцини, а також людям, страждаючим алергією на курячий білок
і інші компоненти вакцини
Міф 4. Не
можна щепити дітей з неврологічними захворюваннями.
Факт: Можна і потрібно. В іншому випадку дитина може
підхопити якусь небезпечну інфекцію, що погіршить перебіг неврологічного
захворювання. У дітей з неврологічними захворюваннями щеплення проводять за
спеціальними схемами (наприклад, з вакцини АКДП виключають компонент кашлюку),
допускається деяке зміщення графіку щеплень, рекомендованого Національним
календарем. При стабільних неврологічних станах - хвороби Дауна та інших
хромосомних захворюваннях, парези і паралічі, наслідки травм і захворювань -
вакцинація проводиться за загальним графіком.
Міф 5.
Вакцинація перевантажує імунну систему
Факт: Відразу після народження дитина стикається з
безліччю бактерій і вірусів. Імунна система дитини реагує на чужорідні
мікроорганізми і виробляє антитіла. Захисна система дитини влаштована таким
чином, що забезпечує імунну відповідь одночасно на кілька збудників. Коли
згодом дитина вдруге зіткнеться з збудником захворювання, в організмі вже буде
сформований захисний рівень антитіл, здатний запобігти розвитку симптомів
хвороби. При природному контакті із збудником імунній системі дитини доводиться
реагувати на більшу кількість чужорідних агентів, ніж при вакцинаціїВчені
підрахували, що дитина може сформувати імунну відповідь відразу на 100
мільйонів чужорідних агентів.
Міф 6.
Вакцини небезпечні для дитини.
Факт: В даний час в світі всі виробники вакцин
проходять строгу процедуру отримання дозволу на застосування вакцин, яка
передує початку використання препаратів у широкій медичній практиці. Вакцини
можуть бути дозволені до застосування тільки після отримання експертної оцінки
безпеки та ефективності відповідними контролюючими органами країни. Регуляторні
органи проводять ретельну оцінку даних по кожній вакцині, зіставляючи ризик і
користь майбутнього застосування вакцини у дітей. У нашій країні спеціальні
органи з реєстрації лікарських засобів проводять незалежну експертизу складу
вакцин, результатів численних клінічних досліджень.
Щорічно в світі застосування вакцин запобігає 3000000 смертельних випадків, рятує 750 000 дітей від важких ускладнень, що виникають в результаті небезпечних інфекційних хвороб.
Щорічно в світі застосування вакцин запобігає 3000000 смертельних випадків, рятує 750 000 дітей від важких ускладнень, що виникають в результаті небезпечних інфекційних хвороб.
Міф 7.
Перебуваючи на грудному вигодовуванні, дитина захищена, тож і вакцинацію
проводити не потрібно.
Факт: Грудне вигодовування є дуже важливим для
здоров’я дитини. Але воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких
проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному
вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.
Дитина у перші місяці життя захищена від інфекцій „імунітетом”, отриманим від матері в утробі (материнські антитіла).
На жаль, імунітет матері не завжди здатен захистити дитину від інфекційних захворювань та їх важкого перебігу. Саме тому і проводиться вакцинація, покликана захистити вашу дитину з перших днів життя.
Дитина у перші місяці життя захищена від інфекцій „імунітетом”, отриманим від матері в утробі (материнські антитіла).
На жаль, імунітет матері не завжди здатен захистити дитину від інфекційних захворювань та їх важкого перебігу. Саме тому і проводиться вакцинація, покликана захистити вашу дитину з перших днів життя.
Протипокази до щеплень звичайно ж
існують, однак перелік їх зовсім не так великий, як вважає більшість людей.
Так, наприклад, вагітним жінкам протипоказані тільки живі вакцини та вакцина
від краснухи, а про решту всіх мови не йде. І, навіть, ця заборона, як визнають
самі лікарі, швидше є "перестаховкою", досі не доведено негативний
вплив живої вакцини на розвиток плода.
Не секрет, що коли мова заходить
про щеплення, тим більше про те, щоб прищепити власну дитину, логіка нерідко
підводить людей. Будь-яку хворобу дитини, що виникла протягом невизначено
тривалого періоду часу після щеплення, часто приписується вакцині. Це цілком
природньо для людської натури. Насправді, незважаючи на відносно часті
«тривіальні» явища після щеплення - хворобливість і місцеві реакції після
уколу, підвищення температури, більш серйозні побічні ефекти виникають рідко.
У будь-якому разі вирішувати, робити щеплення чи ні, зараз
можуть тільки батьки. Ніхто не має права змусити (заборонити) робити щеплення.
І, звісно, варто пам’ятати про те, що саме батьки відповідальні за здоров’я дітей.
І, звісно, варто пам’ятати про те, що саме батьки відповідальні за здоров’я дітей.
Обережно – КІР ! Що робити,
аби не захворіти під час спалаху.
Кір – це
гостре інфекційне захворювання з 100% рівнем сприйнятливості, що викликається
вірусом Мorbilli із
групи параміксовірусів. Вірус кору дуже летучий, передається від хворого повітряно-крапельним шляхом (при кашлі,
чханні та інше), і може розповсюджуватись в сусідні кімнати та інші поверхи.
Хвора
людина заразна за 1-2 дні до початку захворювання до 5-го дня після висипу. Контактна людина може захворіти через 8-10 днів або
на 21 день від початку контакту. На цей же період встановлюється нагляд за
контактними.
·
В перші 3-4 дні
хвороби відмічається підйом температури тіла до 39, порушення загального стану,
нежить, сухий кашель, сиплість голосу, кон′юнктивіт, світлобоязнь.
·
На 2-3 день
захворювання на слизовій оболонці щік з′являються дрібні плями білого кольору –
це ранній симптом кору – плями Філатова-Бєльського-Коплика.
·
На 4-5 день
захворювання, спочатку на обличчі, а потім на тулубі, кінцівках появляється
плямисто-папульозний висип, на місті якого в подальшому, з′являються пігментні
плями (цвітіння).
Лікування : симптоматичне, при тяжких формах та ускладненнях -
госпіталізація.
Профілактика кору
·
Головним фактором
профілактики кору є – і м у н і з а ц і я.
·
Профілактичні
щеплення дітям проводяться згідно графіку в 1 рік,
6
років, але їх
можливо зробити віком до 18 років.
(щеплені діти не хворіють, або хворіють в легкій формі –
без ускладнень)
·
Крім того, слід
дотримуватись гігієни рук та іграшок, часто провітрювати приміщення; уникати
великого скупчення людей.
·
Щеплення, гігієна
та здоровий спосіб життя є запорукою профілактики захворювань на більшість
інфекційних хвороб.
